"ВИХОВУЭМО ТВОРЧУ ОСОБИСТiСТЬ" - 2 Квітня 2013 - дитячий садочок "СОнечко"

 ВІТАЄМО  ВАС   НА   НАШОМУ   САЙТІ !!!    
Меню сайту
Категорії розділу
МЕТОДИЧНА СКРИНЬКА [12]
відкриті перегляди занять, семінари,педради
ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ [1]
ВИХОВАТЕЛЮ В СКАРБНИЧКУ [8]
консультації, інформація
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [3]
закони,накази,положення
ДЛЯ ВАС БАТЬКИ [12]
інформація,консультації,поради, законодавчі акти
УМІЛІ РУЧЕНЯТА [2]
ДЖЕРЕЛЬЦЕ [1]
ЛІТО [1]

Архів записів
Міні-чат
200
Наше опитування
За якими критеріями Ви обираєте дитячий садок?
Всего ответов: 16
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Головна » 2013 » Квітень » 2 » "ВИХОВУЭМО ТВОРЧУ ОСОБИСТiСТЬ"
10:41
"ВИХОВУЭМО ТВОРЧУ ОСОБИСТiСТЬ"

              Формування творчої особистості починається в дошкільному дитинстві. Великі можливості для розвитку потенціалу малят закладено в художній діяльності, особливо в образотворчій – малюванні, ліпленні, аплікації. Це одна з найцікавіших діяльностей, бо дає дитині змогу передати в образах свої враження від навколишнього світу, ставлення до нього. Щоб правильно організувати образотворчу діяльність, зокрема малювання, в дошкільному навчальному закладі, педагог має бути обізнаним з психологічними особливостями  дітей раннього та дошкільного віку, які проявляються у процесі малюва-ння. Знання цих особливостей допоможе уникнути методичних та організаційних помилок.

На другому році  життя дитина починає проявляти  інтерес до олівців. У родинах, де дорослі часто малюють, пишуть, це відбувається раніше (в 1,3 – 1,5 року). Маля робить перші спроби залишати на папері слід від олівця,ручки, фломастера. Це майже випадкові мітки. Часто батьки скаржаться вихователям, що дитина зіпсувала шпалери у кімнаті, розмалювавши їх олівцем. І справді, в цьому віці малечу цікавить не так зображення, як олівець, тож вона може навіть дивитися навсебіч, коли щось креслить. Дитина ще не вміє пов`язувати зорові образи з малюванням. Вона дістає задоволення від самих рухів, коли водить олівцем по поверхні чогось. При цьому малюк не здатен намалювати щось «ре-альне». На цьому етапі розвитку варто просто надавати йому можливість бавитися олівцями чи крейдою і таким чином досліджувати їхні властивості: вони залишають слід на поверхні. Добре було б на рівні зросту дитини обладнати дошку, на якій малеча тво-ритиме свої шедеври.

          Приблизно в 2,5 роки виникає зоровий контроль за малюванням, коли діти пізнають за допомогою зору  те, що роблять кінестично. Цей вид контролю проявляється і в інших сферах діяльності. Так, вихователі помічають, що дитина , яка раніше не могла застібнути ґудзик на кофтинці, тепер наполягає на тому, щоб зробити це самостійно.  До речі, залежність зору від руху руки в дитинстві зберігається досить довго. Якщо, напри-клад, попросити  5-річну дитину порахувати очами кілька однакових предметів, вона обов`язково торкатиметься пальчиком кожного з них. Рука начебто передає зору свої ру-хи. Чим складніші й узгодженіші рухи руки і ока, тим успішніше розвиваються зорові здіб-ності дитини. В малюванні, особливо на дозображувальній стадії (каракулі), активно формується саме така узгодженість чи координація зорово-рухової системи малюка. 

          Коли запропонувати дитині обвести на папері якийсь малюнок ( наприклад, зобра-ження квіточки), це буде їй не під силу. Малюк навіть не зможе використати вже за-своєні елементи зображення й хаотично замалює оригінал. Повноцінне копіювання для малого виявляється заскладною дією. Будь-яке наше критичне зауваження може відбити у дитини бажання малювати, зу-мовити затримку в її розвитку. Для малюків завжди важливе заохочення з боку дорослих.                                                                                          Згодом дитина починає давати своїм малюнкам назви ( «Мама», «Бабуся» тощо), що свідчить про якісну зміну в мисленні. Якщо раніше діти діставали задоволення від рухів як таких, то тепер вони починають пов`язувати ці рухи з навколишнім , зовнішнім світом. Відбувається перехід від «мислення в руках» до «образного мислення».                                                                                                                                                    Володіючи елементами образів, дитина відразу ж прагне відтворити на малюнку складний предмет. Якщо вже засвоєно кружечки та овали, то всі частини відтворюваного предмета будуть кружечками й овалами. Те ціле, що утворилося з таких елементів, ще дуже хаотичне й тяжіє до своїх одноелементних форм. Але все-таки помічаємо, що одна з частин виступає домінантною. Мала схожість малюнка із самим зображуваним пред-метом спонукає нашого художника один і той самий малюнок називати по-різному, тобто надавати йому все нових і нових значень. Одне й те саме зображення в різний час тлу-мачиться по-різному. Згодом у самому малюнку стає чіткішою визначеність. Від початку малювання до завершення кілька разів може змінюватися сам задум малюнка. Кілька кружечків, які раніше називалися «мамою», тепер стали «собакою» тощо.

            Намагайтеся показувати малюкам, що ви задоволені їхніми зусиллями, радієте разом з ними. І обов`язково запитайте в дитини, що вона намалювала (це не просто каракулі). Коротенькі бесіди за змістом самостійно створеного зображення сприятимуть розвитку уяви та мовлення дітей.

Категорія: ДЛЯ ВАС БАТЬКИ | Переглядів: 229 | Додав: админ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]